ХАЛУПНИКИ

рос. халупники категорія найбіднішого міського і сільського населення в Україні ХVІ-ХІХ ст., яке не мало власної землі й володіло лише хатами (халупами) та невеликими садибами. Вони наймитували, займалися ремеслом, відбували панщину та інші повинності.

Eкономічна енциклопедія 

ХАО →← ХАЛАТНІСТЬ

T: 0.071092307 M: 3 D: 3